Федерація Всесвітнього Миру в Україні разом з Київським відкритим міжнародним університетом розвитку людини “Україна” 23-го червня 2021 року проводила онлайн конференцію на тему: “Наведення мостів через кордони”. На конференції було розглянуті питання про об’єднання Корейського півострова, конфлікти на Близькому сході та дипломатичні методи вирішення конфліктів. На конференції було присутньо близько 40 людей, а також була пряма трансляція в інтернеті.
Модератори зустрічі: д-р Михайло Ільїн (голова Федерації Всесвітнього Миру в Україні) та д-р Денис Кіслов (доктор наук з державного управління, доцент, завідувач кафедри теорії права та міжнародних відносин Університету “Україна”, академік УАН та НАН ВО, директор LLC Corporate Research and Consulting International Bureau). Модератор і ведучий конференції — д-р Олексій Фаст (кандидат юридичних наук, заступник декана кафедри теорії права та міжнародних відносин Університету “Україна”). Доповідачі: Імад Заза (Президент Сирійської діаспори у місті Київ, Посол Доброї Волі, Член Координаційної ради з прав людини парламенту України), Валентина Олексіївна Єфремова (Мистецтвознавець, Посол Миру), Лілія Алексейчук (Молодіжний Посол Миру), д-р Ірина Орловська (кандидат юридичних наук, доцент, завідувач відділу правової експертизи департаменту правового захисту Федерації профспілок України), д-р Борис Афанасьєв (кандидат економічних наук, Посол Миру, голова групи Послів Миру UPF Університету “Україна”), д-р Вікторія Савич (кандидат політичних наук, доцент кафедри теорії права та міжнародних і політичних відносин Університету “Україна”), Злата Марциновська (Посол Миру), д-р Ігор Хорт (кандидат юридичних наук, завідувач кафедри цивільного, господарського, адміністративного права та правоохоронної діяльності Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”), Анна Семенченко, Мохаммад Фараджаллах (Головний Редактор Інформаційного Порталу “Україна по-арабськи”).
Конференцію відкрив д-р Михайло Ільїн. Він говорив, що 22 червня 1950 року розпочалася корейська війна, в результаті якої країна протягом 60 років була розділена на дві різні держави. Ніхто не очікував, що наша Україна знову потрапить у збройне протистояння. Зараз у світі існує 40 військових конфліктів. Ні для кого не секрет, що навіть ООН, яка створювалась з метою сприяння встановлення миру у всьому світі не здатна справитися з вантажем тих проблем, які звалилися на наш крихкий світ. Д-р Михайло Ільїн всіх привітав та призвав всіх навчатися в один одного, щоб ми могли розв'язувати проблеми й особисті, й у всьому світі.
Також з вітальним словом виступив Імад Заза. Він також зазначив, що міжнародні обставини дуже напружені, що може призвести навіть до третьої світової війни. Насправді ніхто не хоче війну, ніхто не хоче вбивати людей, ніхто не хоче, щоб були загиблі ні в Україні, ні в Росії, ні в Сирії, ні в інших країнах. Імад Заза нагадав, що конференція дуже важлива для того, щоб знайти способи й методи вирішення конфліктів мирним шляхом, також важлива для студентів, які зараз займаються міжнародним правом, щоб вони стали чи політиками чи дипломатами й могли зіграти значну роль у розв'язанні цих проблем. Він також щиро сподівається, що дійсно зможемо реалізувати хоча б декілька пунктів з того, про що буде говоритися на конференції.
Валентина Єфремова виступила з доповіддю на тему: “Роль культури в мирному об’єднанні корейського півострова”. В першу чергу вона зазначила що жінкам мир, як нікому потрібен, тому що насамперед жінки — це бабусі, мами, тобто ті, хто виховує суспільство через свої дітей, через власний приклад, через родини. Вона розповіла про свій перший візит до Кореї в Сеулі та Пхеньяні. Її дуже надихнула любов корейців до своєї культури, і після відвідування обох Корей вона побачила, що культура є важливою складовою об’єднання Корейського півострова.
З наступною доповіддю виступила Лілія Алексейчук на тему: “Міжнародний етикет”. Вона розповіла, що наразі міжнародний етикет дуже важлива річ, особливо для молоді, тому що багато молоді не знають правил етикету і багато конфліктів виникає через те, що деякі люди, працівники чи дипломати можуть не знати певної особливості даної культури чи місцевого етикету тієї країни, куди вони потрапляють. У своїй доповіді Лілія Алексейчук розповіла, що існують правила міжнародного етикету, які використовують незалежно від країни та національності. Наприклад, поважати національні традиції в їжі, свята, релігію і керівництво країни в якій ви знаходитеся, не порівнювати зі своєю країною нічого, не критикувати, ввічливість скрізь в шані, особливо в Азії. Однак слід з повагою і розумінням ставитися до національних звичаїв в ситуації, які укладають суперечність з загальноприйнятими правилами.
Тема доповіді д-ра Ірини Орловської була: “Лібералізація трудового законодавства: Україна та світ”. Питання трудових відносин, з яким ми стикаємося протягом усього життя, дійсно впливає, хоча не безпосередньо, а опосередковано, на проблему нашої конференції наведення мостів між різними країнами. У своїй доповіді д-р Ірина Орловської зазначала, що праця супроводжує нас протягом всього нашого життя і ми реалізуємо конституційне право на працю, згідно з яким ми всі вільно обираємо роботу, та погоджуємося на неї. Проте з часом вносяться певні зміни й корективи до сфери праці. Саме про такі введення і розповідала у своїй доповіді д-р Ірина Орловської і особливо наголошувала, що не потрібно наступати на граблі тих людей і тих країн, які пройшли досвід нововведень, отримали знання, що краще. І не потрібно сліпо передирати законодавство однієї країни в іншу країну. Все залежить від ментальності людей, від самої країни, від певних особливостей, від того їхнього сприйняття, їхнього рівня культури, їхньої визначеності.
Д-р Борис Афанасьєв у своїй доповіді на тему: “ООН на фронтах боротьби за мир і процвітання народів”, казав про такі поняття як етикет і конфлікт, що вони тісно пов’язані один з одним. Конфлікт — це не збіг інтересів на різних рівнях, а етикет — це норма поведінки, який розробляється суспільством з метою уникнення конфліктів. Також у своїй доповіді Д-р Борис Афанасьєв розповідав про передумови створення Організації Об'єднаних Націй (ООН) та зазначив, що найважливішими результатами в діяльності ООН є заходи спрямовані на збереження миру на планеті, на скорочення перегонів озброєння, на запобігання загрози ядерної війни.
Однією із найважливіших проблем у наведенні мостів через кордони — це є проблема толерантності, про яку у своїй доповіді розповідала Д-р Вікторія Савич: “Феномен Толерантності як чинник взаємодії у вирішенні конфліктів”. “Толерантність — це прояв особистісної терпимості, стриманості й поваги до індивідуальності кожної людини в її спілкуванні, в її думках, її стилі життя і відповідно однією з важливих проблем це є формування цивілізованих норм спілкування, співжиття, толерантного ставлення до іншої людини, до представників інших держав. Якщо говорити про толерантність, то звичайно треба звертати увагу, що толерантність є різна: політична, економічна, релігійна, расова, культурна”, - розповідала д-р Вікторія Савич. З цієї проблеми виникає головне питання — це як підвищити рівень толерантності. На що д-р Вікторія Савич. дає відповідь: “Звичайно через комунікацію, через співпрацю, через поширення інформації про різноманітні вияви суспільно-політичного життя”.
“Вплив військового конфлікту на екологічний стан” - це тема, про яку розповідала Злата Марциновська. У своїй доповіді вона також була представником від послів миру Альони Курбатової та Валентина Заремби. Вивчення наслідків від бойових дій — це проблема досить непроста враховуючи її неприємний вплив практично на всі компоненти природного середовища. Наприклад, забруднення атмосферного повітря, пошкодження земель, забруднення ґрунтів та інше. Від бойових дій постраждали також поверхневі водні об’єкти, інженерні споруди. Проаналізувати всі збитки заподіяні військовими конфліктами практично неможливо. Природне середовище і населення виявились заручниками у ситуації ведення бойових дій. У своїй доповіді Злата Марциновська зазначала, що країна зіткнеться з необхідністю вирішення безлічі екологічних проблем, які залишаться у спадок після війни, та це вимагатиме залучення міжнародної допомоги, величезних фінансових, технічних та організаційних ресурсів.
Питання гарантії особистої недоторканності й прав людини Д-р Ігор Хорт розглядав у своїй доповіді. Це питання дуже важливе не тільки для доповідачів, а також для всього суспільства, і з проблемами порушення цих прав ми стикаємося кожного дня, і ми знаємо, що в Конституції України життя, честь, гідність і недоторканність є найвищою соціальною цінністю. Він розповідав, що держава бере на себе обов’язок гарантування цього права, але він також зазначав, що минулий план стратегій прав людини був невиконаний на 50%. У своїй доповіді він зупинився на розгляді декількох моментів: “Конституційні гарантії особистої недоторканості: шляхи становлення та еволюції в Україні”.
Д-р Олексій Фаст виступив з доповіддю на тему: “Сучасні конституційно-правові та політичні відносини в контексті принципу верховенства права”. Він розповідав, що неможливо побудувати соціальні мости між різними людьми, групами населення, між різними державами не знаючи законів соціальної взаємодії і юридичних законів. Дія законів соціальної взаємодії та юридичних законів призводить до певних суперечностей. Принцип верховенства права покликаний визначати, яка соціальна норма посідає вище місце в такій ієрархії суспільних норм і відповідно вона має діяти, має перевагу в порівнянні з іншими нормами. Д-р Олексій Фаст зазначив, що досі немає однозначного розуміння, що ж таке верховенство права ні серед науковців, ні серед практиків, ні серед юристів, ні через політиків, тому на сьогодні це питання відкрите і потребує найшвидшого вирішення.
Виникнення і загострення пандемії Covid-19 поставили перед світовою політикою і суспільством нагальну потребу адаптації системи міжнародної взаємодії до нових викликів і реалій, про що розповідала Анна Семенченко у своїй доповіді на тему: “Особливості культури переговорів в контексті онлайн дипломатії зумовленої Covid-19”. Переговорні процеси як основний засіб дипломатії, отримали завдання швидко трансформуватись і змінити офлайн формат на онлайн. Успішний досвід проведення віртуальних самітів довів ефективність такого формату у процесі прийняття рішень й забезпечило особисту безпеку в умовах сучасності, але також існують певні недоліки такої системи, наприклад, збереження таємниці переговорів, відсутність невербальної комунікації тощо. Однак після кризи коронавірусу традиційна дипломатія не зникне, а й набереться досвіду для полегшення проведення перемовин в період діджилітазиції, оскільки дипломатична робота містить великий спектр особливостей і аспектів, що складно передати віртуально, як зазначала Анна Семенченко.
Мохаммад Фараджаллах наголошував про важливість дотримання міжнародних угод. Він зазначав, що люди постійно шукають формат та правила, як спільно жити, і саме з цього беруть своє начало правила, закони та конституції. Протягом часу цей формат змінювався і був створений ООН і міжнародний закон, але на сьогодні є маса порушень і наша країна — це реальний приклад того, що міжнародний закон не працює. Він сказав, якщо ми не повернемось до міжнародного права, ми не повернемось до того, щоб цивілізаційними способами розв'язувати будь-які конфлікти й наш світ знову охопить хаос.
